Cпільнота Віднови у Святому Дусі УГКЦ «Як Марія»

6-7 грудня 2008 р.Б. в Заріччі, поблизу Делятина, у реколекційному домі Місійного товариства апостола Андрія Первозванного відбувся євангелізаційний курс Філіпа для підлітків та молоді. У дводенних реколекціях взяли участь 26 осіб - членів та друзів спільноти Віднови у Святому Дусі «Як Марія» УГКЦ, учасників катехизаційної підліткової групи при монастирі Святого апостола Андрія, а також учасників парафіяльної молодіжної групи с.Глибоке Богородчанського району (парох - о.Василь Савчин).

Проводили курс Філіпа група аніматорів спільноти «Як Марія» разом із о.Мирославом Сем'яником, адміністратором парафії Пресвятої Трійці с.Нові Кривотули та духівником місцевої спільнотки «Агапе».

Курс Філіпа - це євангелізаційний курс, розроблений з ініціативи о. Хосе Прадо Флореса в Католицьких школах нової євангелізації по цілому світі, та спрямований до тих охрещених, які не мають живих відносин з Ісусом. Традиційно курс Філіпа має такі принципи:
• керигма - проголошення правд про Любов Бога, реальність гріха та спасіння в Ісусі, Який помер, воскрес і був прославлений;
• харизма - проголошення Доброї Новини в силі Святого Духа;
• спільнота - нове життя з Богом у спільноті та заснування парафіяльних груп та спільнот - місць радості та прощення учнів Христа.

Особливістю курсу Філіпа, який відбувся в Заріччі, були інтерактивні елементи, які супроводжували кожну тему.

Про любов Бога Женя Данилюк розповіла через історію сучасного блудного сина. Кульмінацією пережиття цієї правди стала вечірня молитовна зустріч, коли кожен «улюблений син і дочка» отримав від ангелів символічну корону - знак Божої гідності, Його образу та подоби.

Щоби наочніше «доторкнутися» до правди про те, що «немає праведного, ні одного», Марійка Іванюк запропонувала учасникам забруднити руки й обличчя болотом, а потім вимити їх на знак того, що через Сповідь ми маємо можливість отримати від Бога прощення гріхів. Ті, хто побачили свою грішність, зробили іспит совісті й хотіли сповідатися, відразу ж могли це зробити.

Усвідомленню того, що силу кожного нашого гріха, пристрасті, звички, спокуси Ісус подолав на хресті, допомагало прибивання аркушиків із відповідними записами до дерев'яного хреста. Мар'яна Дівнич поділилася своїм досвідчення цього образу: «Ісус уже поніс на хресті кожен мій тягар, разом із Собою розіп'яв на хресті кожну мою «смерть». Якщо вірю в це, то здобуваю неймовірну силу, щоби боротися зі спокусами й не грішити».

Після обіду Оля Литвин пояснила, що під час реколекцій важливо чути те, чим діляться аніматори, переносити все це на своє власне життя і приймати рішення: довіряючи Ісусові, щодня навертатися до Нього, Який є «дорогою, правдою і життям». Кожен міг перевірити, наскільки вміє довіряти іншим людям, коли у своїй групі, спробував впасти на руки інших учасників. «Коли падаєш, то хочеш постійно контролювати ситуацію. З Богом у мене так само», - коментує о. Василь Савчин.

«Серце людини - ніби великий будинок, - продовжила Наталя Ковалюк. - Бути християнином означає віддати Ісусові кожну сферу свого життя, проголосити Його не тільки Царем усього світу, але й свого власного навчання, роботи, гаманця, своїх спогадів та мрій, відносин із іншими - всього, ким ти є».

Майже дві години тривало ділення в малих групах про те, що для Закхея, розбійника на хресті, апостола Томи та інших означало проголосити Ісуса своїм Господом, після чого відбулася молитовна зустріч, у якій кожен міг у спонтанній молитві віддати своє життя в Його руки.

Кульмінацією основного дня реколекцій була воскресна Літургія, яку всі учасники пережили близько опівночі.

Недільного ранку всі молилися про відновлення обітниць Хрещення і про нове досвідчення дарів та плодів Святого Духа, передаючи один одному вогонь запалених свічок. «Дуже хочемо, щоби життя у Святому Дусі, як каже Папа, стало палаючою реальністю сьогодні, а не тільки у книзі Діянь апостолів», - ділиться Галя Хромей.

На завершення Уляна Коржик, відповідальна від спільноти «Як Марія» за організацію курсу Філіпа, заохотила всіх не бути анонімними християнами у тих парафіях, куди вони повернуться, а прагнути через молитву, читання Святого Письма, життя Тайнами та зустрічі у спільнотах чи групах бути «світлом для світу, сіллю землі» та «носити тягарі один одного».